Пошук






Преса про нас
Преса про видавництво
Враження від «Переливання крові»
Автор: Леся Мручківська
Джерело: Укр.Літ
Дата: 24-09-2012
Малігон Анна. Переливання крові: поезії / Анна Малігон. – К.: Зелений пес, 2012. – 104 с


Спершу

Книга починається уже тоді, коли бачиш її, береш до рук… Іржава, ніби засохлою кров’ю палітурка, холодні своєю схематичністю образи. Враження, чомусь ніби у дитинстві від плакатів ГО, що залишились по радянській добі (щоправда, зовсім іншого кольору й змістом)… Прості і стримані, дещо пласкі своїм зображенням, вони, тим не менш, призводять до якогось внутрішнього дискомфорту у кращому разі, у гіршому – до майже панічного стану підсвідомого жаху і фізичного спазму…

Тут голий схематизм діє як холодний кахель приймальної швидкої… Гумові рукавички, залізні інструменти, біле й червоне (ні, червоне заміщується отим іржавим, засохлої крові рудим)… І серед усього цього авторський підпис «з любов’ю» (яскравою червоною кульковою ручкою, певно, не випадково) виглядає як щось зовсім з іншого світу. Нетутешній теплий прояв на тлі схеми, оголеної до істеричного, пустого і плаского, багаторазового по три крапки… Імовірно, тут прихований конфліктний вузол цієї книги. Можливо, тут криється найважливіша її загадка…


На роздоріжжі

Епіграф до всієї книги з філософа-мораліста видається дивовижним непорозумінням для творчої вдачі Анни Малігон. Щоправда, цей філософ уже давно розійшовся цитатами зі своїх Maximes.

Випадковість? Навмисність…

Міра, що визначається важливою для умов існування або спів-існування з цією книгою – температура крові.

І все.

Далі – ритм поезії Анни Малігон…


У пошуках

Це смішно говорити про змісти поезії. Бо їй так багато змістів, що їх передають тільки почуття, голі, як текст на порожній сторінці, насичені, як пахощі і звуки, як асиметрія і дивовижа гри слів… Перетікання і стікання образів по краплі…

Все ж…

З перших рядків – вихід «на ти», на смертний двобій, що тривалість йому – до останнього слова «Таємниць жовтого театру».

Такий довгий шлях:

десять потягів я проковтнула

аби дістатись до цих вогнів

бо за кожен мушу віддати все

(«парк…»)


І окремі гіркі випади.

Як розчарування:

Ми просто хотіли, обганяючи світ і рух,

отак лишитись в основі лету,

а ти взяв та й поснідав із інших рук

від мене

далеко.

(«Сокіл»)


І прагнення:

нехрещене море зелена потреба душі

а мій некоханий ворожить мені над водою

хотіла втекти і хотіла хрестити дощі

прозорого краю де збудливо пахне тобою

(«нехрещене море зелена потреба душі…»)


надія:

але ж ти не покинеш

ні?

ні мене ні його а може її

(«парк…»)


І безвихідь:

ще не хочеться вірити в цю затяжну нелюбов

як не хочеться бути ще одним парком

за твоєю легкою спиною

(«парк…»)


І віра:

когось я знов пройду, переживу

і будуть ночі

довші,

довші,

довші…

(«Первісний дощ обмацує траву…»)


І розпач:

Скільки в картах моїх чорноти

чорноти нерозчинної…

(«Скільки в картах моїх чорноти»)


Може, й не слід так ретельно, бо ті вигуки, зрештою, – згортки, перехрещені із іншими думками, почуттями, змістами, що мають не менший сенс з-поміж усього… Згадати одне – це ніби оминути інше важливе, тому варто відкрити книгу…


І згаданий театр тут не випадковий: гра наприкінці, коли вже захекані супротивники майже втратили сили, коли калатання серця перемагає усе реальне, коли у вухах ритм, що його спричинено кров’ю, у верхній точці кипіння… Зміщення протистояння у інший вимір – у вимір гри…


Зрештою

Для мене «з любов’ю» ця книга виявилася надзвичайно відвертою книгою саме про любов, або точніше про шукання любові. Інколи жорстке і жорстоке у випадах світу, інколи тихе і сумне без очікуваної відповіді… і відкрите, якими можуть бути відкриті рани, й інтимне, наскільки може бути інтимним спілкування з лікарем… оскільки ідеться про «Переливання крові»....

Шевченко і я? Пошуки біографізму. Про серію "12 балів"
Автор: Олександр ГАВРОШ
Джерело: Україна молода
Дата: 19-09-2012
Боже мій! Скільки про того бідного Шевченка понаписувано! Я сам переглянув не менше, як півсотні книжок — романів, повістей, документальних біографій, навіть хронологій життя. А він все–одно манить таємницями! Одні його возвеличують, другі «розвінчують», треті розвінчують «розвінчувачів», а Шевченкові — хоч би що! Він і далі недосяжний.


Тому що не був Тарас Григорович пересічним чоловіком, а прожив 47 неймовірних років і ще за життя здобув всенародну шану, що далеко не всім геніям вдається. Шевченкові вийшло: і при житті його цінували, і через півтораста років по смерті — також. А суперечки довкола імені — це ж тільки на руку: вони підігрівають пристрасті, не дають забронзовіти і перетворитися на омертвілу ікону.


Саме з такою метою видавництво «Зелений пес» почало видавати серію «12 балів» для школярів. Наразі вийшло п’ять книжок із вельми провокативними назвами: «Княгиня Ольга і я», «Іван Мазепа і я», «Тарас Шевченко і я», «Леся Українка і я», «Степан Бандера і я». Сучасним школярам пропонують подивитися на видатних постатей не хрестоматійно–завченим поглядом, а побачити моральну проблему і самому спробувати знайти відповідь. Тому й вибрані для серії особистості не тільки знакові для України, а й такі, чию діяльність можна розглядати під різними кутами зору.


От, здавалося би, княгиня Ольга, яка першою із княжого роду прийняла християнство на Русі. Що тут контраверсійного? Аж ні — ця хитромудра дружина князя Ігоря підступністю знищила Древлянське князівство, всю знать — порубала, а столицю Іскоростень — спалила. Так, вона мстила за смерть свого чоловіка. Але ж Ігор намірився вдруге за рік обкласти даниною древлян, що було порушенням угоди. Вони стояли за свої права. Хто ж тоді правий — Ольга чи предки поліщуків? Відповідь на це непросте запитання мають дати самі читачі. В цьому й «родзинка» серії, що вона змушує замислитися.


Тексти написані так, що й дорослому читачеві є що там почерпнути. Оповідь побудована «в обрамленні», героями яких виступають сучасні дітлахи. Яскравий дизайн, оформлення під шкільний зошит, колір робить серію одразу впізнаваною. Не дивно, що вона отримала перше місце у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року–2011» у категорії «Розвиваюча та пізнавальна література для дітей», що свідчить про нагальну потребу у таких книжках.


Адже досі ми мали тільки одне серійне видання подібного типу — «Життя видатних дітей» видавництва «Грані–Т», в якому побачило світ близько сорока томиків. Там, щоправда, розповідь про дитячі роки відомих людей мала більш художню форму і не ставила дискусійних завдань.


Тепер маємо уже дві серії дитячої «біографістики» і це, погодьмося, не так багато. Адже живемо в інформаційний час, коли документалістика щодалі витісняє белетристику. А згадані книжки є чудовим пізнавальним матеріалом не тільки для дітей, а й для батьків та педагогів.


Головне, аби на цьому серія «12 балів» не забуксувала. Бо хочеться потримати в руках вже заанонсовані наступні книжки — «Олекса Довбуш і я», «Маруся Чурай і я», «Миклухо–Маклай і я». Адже обрані видавцями постаті вкриті таємницями не тільки для дитячого, а й дорослого читача....

Iнтимність української літератури. Леся Мудрак про мистецтво і «сміття»
Автор: Вадим ЛУБЧАК
Джерело: Газета «День»
Дата: 18-09-2012
Про особливо інтимні, еротичні мотиви в українському мистецтві, зокрема в літературі, прийнято зазвичай або нічого не говорити, або говорити погане. Утім, популярність навіть однієї збірки «Ніч еротичної поезії» (видавництво «Зелений пес») засвідчує: попит на поезію з еротичними мотивами серед українських читачів відчутний. Ця збірка не тільки швидко стала популярною, а й скандальною. Наклад книжки розійшовся дуже швидко. Нещодавно «Зелений пес» видав другий том книжки під назвою «Ніч еротичної поезії non-stop», для упорядкування якого в соціальних мережах навіть оголосили кастинг еротичних поетів. Цю збірку буде представлено на Форумі видавців у Львові. Поезія з еротичними мотивами, звісно, має право на існування. Утім, вона має бути мистецтвом, а не порнографією. Про роль «еротичного чинника» в українському мистецтві та принципову межу між естетикою в поезії та літературним «сміттям» «День» розмовляв із поетесою Олесею МУДРАК.


— Еротична лірика — то є справжнє мистецтво. Варто пригадати поетичну спадщину Сапфо, Анакреонта, Овідія. Їхні поезії вважаються високим мистецтвом, як і доробок трубадурів, труверів, міннезінгерів. Еротичні мотиви властиві не лише авторським літературним творам, а й фольклору. На жаль, досить довго вони вилучалися з літературного простору, перетворюючи його на виразно цнотливий, «дистильований». Окремі еротичні вірші спостерігалися в Тараса Шевченка, Івана Франка, Павла Тичини, Василя Пачовського, Михайля Семенка, Максима Рильського, Наталії Лівицької-Холодної та інших наших митців. Певні зрушення в українській поезії сталися завдяки «сексуальній революції», що відбулася в 1990-х роках, — нагадала Олеся Мудрак. — Не всім до снаги розмежовувати еротику й порнографію. Еротика, як на мене, ѓрунтується на одивненні, на чутті тонкої єдності тіла і душі, чого не спостерігається в любовній (платонічній) літературі. А от порнографія побудована на біологічній основі, на натуралістичному виверженні інстинктів. Вона розходиться з категорією прекрасного, нехтує душею. Еротична лірика, як і любовна, тяжіє до розкутих вітальних форм вираження. Вона дарує читачам чуття прекрасного, що відкриває онтологічну основу буття, гармонію між чоловіком та жінкою.


— А чому так звана сексуальна революція в українському мистецтві розпочалася лише на початку 1990-х?

— Вона визріла значно раніше, але не було можливості для втілення її в житті. Навіть у колишньому Радянському Союзі еротика в мистецтві, зокрема в літературі, була. Просто вона не афішувалася, часто поширювалася в жанрі анекдотів. Поети писали «в шухляду». Але, як казав Михайло Булгаков, «рукописи не горять». Коли я досліджувала це питання, то знайшла прекрасні зразки еротичної поезії Ірини Жиленко, Миколи Вінграновського, Анатолія Кичинського, Марії Матіос та інших наших поетів. Навіть Ліна Костенко не оминала цієї теми, доречно згадати її чудовий вірш «Екзотика». Але ж ніхто не засуджує метрів — навпаки, ми захоплюємося їхнім мистецтвом. Не можна не захоплюватися граційними рядками Дмитра Павличка: Ти, мов яблуко з галузки,/ Впала в трави молоді./ Я звільнив тебе від блузки, Клавши руку на груді...».

Прекрасні з цього погляду також пізні тексти Івана Драча. В його збірці «Противні строфи» знаходимо рядки: «...степів розкішне різнотрав’я, і твій одкинутий берет...». Можна наводити безліч творів українських поетів з еротичними акцентами. Найбільше їх почали друкувати якраз у 1990-х роках. Тому розмови про відсутність еротичних мотивів в українській літературі — безпідставні.

Першим спробував зробити «еротичний прорив» в українській літературі відомий літературознавець Микола Сулима. Він 2001 року видав збірку «Бандурка», а потім, 2008-го, — антологію еротичної поезії «Сяйво білого тіла». Згодом його слідами рушили Іван Лучук та Вікторія Стах, котрі упорядкували другу українську еротичну антологію «Біла книга кохання». Із часом брати Капранови та Сергій Пантюк видали збірку «Ніч еротичної поезії», яка має найбільший попит серед шанувальників лірики. Нещодавно з’явилося друге видання «Ніч еротичної поезії non-stop», з нагоди якого оголосили народний кастинг еротичних поетів.


— Ви не лише на творчому рівні цікавитеся еротичними мотивами в поезії, а й захистили із цієї теми одну з перших у нашій країні кандидатських дисертацій — «Українська еротична лірика: жанрова специфіка та ідіостилі»...

— Коли я вирішила, що писатиму дисертацію саме з еротичної лірики, то зіткнулася з проблемою — не могла знайти наукового керівника. Літературознавці казали, що це несерйозна тема, що еротика — це абсурд, а не наука. Лише Наталя Костенко, доктор філологічних наук і професор, підтримала мене. Вона розуміла, що цю тему варто досліджувати в аспекті теорії літератури, її можна і потрібно з наукового погляду сприймати серйозно. Важливим моментом для еротичної лірики є не фізична властивість тіл, а підвищений тонус їх осягнення, переданий через ритм, звукову й тілесну пластику, стилістичні нюанси. І для мене це було важливо пояснити саме з наукового погляду. До речі, першим, хто написав відгук на дисертацію, був академік Іван Дзюба. Мені це дуже імпонувало.

Щоб об’єктивно оцінити еротичну поезію, потрібно бути серйозним літературознавцем. Читала публіцистичні праці, в яких еротичну поезію зневажають, ставляться до неї упереджено, сприймають не завжди адекватне. Як на мене, то дати адекватну оцінку цьому мистецькому явищу можуть хіба що дослідники рівня Миколи Сулими. Еротична поезія завжди виключає несмак, якось зауважив Іван Лучук. Цілком погоджуюся з ним. Справжня витончена еротична поезія, яка завжди нестандартна за формою і змістом, обов’язково залишиться в історії українського та світового мистецтва.


— Ви — не лише поетеса, а й акторка. Декламуючи власну творчість, ви зачаровуєте присутніх імпровізацією, грою, певним естетичним шоу. Наскільки сьогодні поетам важливо уміти представити свою творчість?

— Сьогодні це потрібно, бо триває вік епатажної літератури. Вік — амбіцій, на жаль, не завжди здорових. В українській ліриці є чимало дивовижних, буквально хрестоматійних поетів, наприклад Леонід Талалай, Володимир Затуливітер, чия творчість тебе просто захоплює. Їхню поезію знають усі, хто взагалі цікавиться літературою. Втім, коли ці автори самі декламували власні вірші, розумієш, що до цього треба хист. Поетові треба мати бодай жменьку акторської майстерності, потрібно вміти «подати» себе у вигідному світлі, переконати слухача у своїй внутрішній правді. Варто звернутися до досвіду барокових поетів, футуристів та інших митців. Сподіваюся, читаючи вірші, мені вдається показати всю гаму почуттів, якими жила, коли їх писала. У поезії важливі енергетичний зміст та відповідна наповненість віршованих рядків. Якщо я відчуваю в поетичних рядках бурхливу потужність та енергетику, якщо за однією метафорою стоїть ціла епоха, то це вражає, і це — справжнє мистецтво.




...

У Львові проведуть майстер-клас із української магії
Автор: 
Джерело: Друг Читача
Дата: 05-09-2012
Книга «Магія українців вустами очевидця» Лілі Мусіхіної вийшла у видавництві «Зелений пес». Вперше новинку презентують у Львові.


Оскільки ця книга не сконструйована із різних монографій та дисертацій, а ґрунтується на особистих дослідженнях та відкриттях, зроблених під час численних експедиційних розвідок, то презентація «Магії українців…» матиме не лише теоретичну, а й практичну складову.


Майстер-клас із магії українців відбудеться 13 вересня о 17:00 в книгарні «Є» (просп. Свободи, 7). Лілія Мусіхіна, яка вже понад 10 років, мандруючи селами України, вивчає народні вірування та обряди, розкаже про обереги для всієї родини, про магічне використання ляльки-мотанки, їхні типи, первісне призначення та покаже, як їх робити.


Про все це, і не тільки про це, про таємний світ духовної народної культури, про магічні дії та рослини львів’яни можуть дізнатись від досвідченого етнолога та фольклориста.


Майстер-клас з української магії відбудеться 13 вересня о 17:00.

Локація: книгарня «Є» (просп. Свободи, 7)




...

У Львові на Форумі видавців буде зірка еротичної поезії – Леся Мудрак
Автор: 
Джерело: ЗІК
Дата: 01-09-2012
Під час Форуму видавців у Львові пройде Ніч еротичної поезії (НЕП) – захід, присвячений виходу книжки «Ніч еротичної поезії non-stop». Виступить кандидат еротичних наук, спокуслива та експресивна зірка еротичної поезії – Леся Мудрак.


Леся Мудрак першою в Україні захистила дисертацію на геть не цнотливу тему – «Еротична лірика: жанрова специфіка та ідіостилі».


«Її виступи – це завжди шоу, – анонсують організатори. – Соковиті, емоційні, перчені, після яких відчуття-бажання ллються за край. Тож не дивно, що поетку почали скромно називати Міс Катарсис. Про неї ходять чутки і міфи, але перед глядачами-читачами вона завжди справжня і щира».


Побачити-почути «емоційно оголену» Лесю Мудрак можна буде 14 вересня о 20:00 (театр «Воскресіння», пл. Ген. Григоренка, 5).


До еротичного десанту, який висадиться на Форумі, щоб почастувати мешканців Львова відвертою, запальною, пікантною поезією, входять також: заслужений еротоман Юрко Винничук, божественна Келя Ликеренко та секс-символ сучукрліту Дмитро Лазуткін.


Видавництво «Зелений Пес» запевняє: когнітивний оргазм гарантований!


...

<< Попередня  1  ...  6  7  
8
  9  10  ...  30  Наступна >>