Пошук






Преса про нас
Преса про видавництво
«Сестри Річинські»: повернення через 30 років
Автор: Анна Богородіченко
Джерело: Друг Читача
Дата: 24-09-2010
«Сестри Річинські» – найвідоміший твір Ірини Вільде, саме за нього 1965-го року письменниця отримала Шевченківську премію. Проте з кінця сімдесятих, тобто вже понад тридцять років, цей твір не мав повноцінного перевидання. Ситуацію виправило видавництво «Зелений пес», випустивши у серії «На кола свої» перше за часів незалежності видання цього роману, адаптоване для широкого кола читачів.

Довкола роману багато таємниць, непорозумінь, легенд та запеклих дискусій. Однак і ті, хто вважає, що «Сестри Річинські» – це данина радянській кон’юнктурі, і ті, хто переконує, що книга – це хитрий хід проти тогочасної цензури, погоджуються в одному: в романі багато прорадянського. Але варто мати на увазі, що саме це й стало запорукою виходу роману в світ. Що, в свою чергу, дало письменниці можливість вивести у творі чи не перший позитивний образ українського націоналіста, згадати про Голодомор на Східній Україні, про репресії та переслідування 30-х років.


На щастя, часи писання поміж рядків минули. Тож у перевиданні ви не зустрінете зайвої «радянщини» (крім тієї, яка необхідна, щоб відтворити настрій епохи): редактори адаптували роман для сучасного читача, позбавивши книжку ідеологічного перенавантаження.

Однак облишмо ідеологічні моменти. Нас, як читачів, повинно більше цікавити інше питання: що ж змусило публіку звернути увагу на роман і чому книга стала шалено популярною? Відповідь дуже проста – правдивий опис життя, справжні долі людей, їх горе і радості, їхня боротьба не тільки за щастя, любов, а й за життя, за свободу.


Дія твору відбувається на Західній та Центральній Україні в 30-х роках минулого століття. Ірина Вільде працювала над романом понад двадцять років, тому не дивно, що характери п’ятьох жінок, головних героїнь, які залишилися без батька, без дужого чоловічого плеча, виписані дуже чітко, детально, рівноправно. П’ять сестер – це п’ять зовсім різних типів жінок, кожна з яких має свої особливості, як у характері, так і у виборі життєвого шляху. В них різні цілі: чи то заміжжя за розрахунком, чи самореалізація, чи єднання з коханим. Та в будь-якому випадку ці жінки досягають свого всупереч усьому: комуністичному режимові, людському осуду, ворожості родичів, побутовим проблемам і навіть моралі…


Роман «Сестри Річинські» – це чудова альтернатива сучасним жіночим романам. Бо, крім властивих такому жанру любовних перипетій, жіночих заздрощів, підступності, ревнощів, користолюбства та зрад, твору притаманна духовність та інтелектуальність. До того ж написаний роман не примітивною (чим часто грішать сучасні автори), а багатою мовою з майстерно виліпленими, живими характерами, різноманітними за інтонацією монологами, виразними й характерними діалогами.


Кажуть, минулого року на Форумі видавців накладу іншого, не менш відомого, роману Вільде «Повнолітні діти» не вистачило на всіх охочих. Тож не втратьте нагоди придбати новинку – ця епічна картина епохи, виписана через призму життєвих шляхів сестер Річинських, стане гідною окрасою вашої бібліотеки....

Чи є комерційна література в Україні? — відповідають видавці
Автор: Тетяна Савченко
Джерело: ЛітАкцент
Дата: 20-09-2010
Часто у колі активних читачів можна почути нарікання на відсутність серед україномовної літератури масового чтива. Втім, у тих же колах так само можна почути нарікання на брак історичних романів, на брак великої сюжетної прози, драматургії, і так далі, і так далі… Як пожартувала на одній з конференцій Оксана Забужко: «За чим не кинься, нічого тут нема».


Чому святе місце комерційної літератури в умах наших все ще порожнє? Найкраще про це запитати видавців, які працюють з масовими жанрами. Їх ми і запитали, а саме: «Клуб сімейного дозвілля», «Нора-друк», «Зелений Пес», «Фоліо».


Брати Капранови саму ідею розкрутки вважають провальною і не вірять в успіх цілеспрямованої реклами: «Книжка взагалі не витримує витрат на рекламу. Тільки супербестселери. Українська книжка не витримує зовсім, навіть супербестселери. Тому вся реклама зосереджується на персоні автора — зумів потрапити на очі читачам, зумів переконати їх у тому, що вартий уваги, то маєш покупців. Книгарні не ставлять українські книжки (особливо художні) на видноті. Українці не ходять на зустрічі з авторами, особливо у книгарні. Так що все залежить від наполегливості автора і везіння».


Песимізм Капранових викличе, певно, багато запитань, тож дамо їм можливість викласти свої погляди детальніше:


«Спочатку треба зауважити, що в українській літературі сьогодні «легкими» жанрами є зовсім не ті, що у інших, нормальних літературах. За кордоном до «легких» жанрів традиційно відносяться детективи, дамські романи тощо. У нас «легкі» жанри — це постмодерне молодіжне бла-бла-бла.


Така ситуація пов’язана з тим, що традиційні «легкі» жанри нам привозять добрі видавці з півночі, а в Україні видання дамських романів та детективів — не більше, як примха видавців. Причини цього — суто економічні, бо видавати «легкі» книжки вигідно більшими накладами (з точки зору собівартості, гонорарів, грошей на рекламу тощо), от росіяни це і роблять, користуючись тим, що російською читають двісті мільйонів. А українською — сорок (насправді двадцять). І книжки можна возити через кордон без будь-яких обмежень.


Отже для українського видавця легше видати те, що цікаво тільки українцям (бо немає конкуренції з півночі) і у першу чергу молодим (вони більше читають українською). Звідси і перехняблені інтереси — у бік молодіжного бла-бла-бла. До речі, з пгляду легкості читання це бла-бла не є важчим за дамські романи.»


Отже, проблема може бути вирішена пошуком нових жанрів, де конкуренція ще не така велика? Цікавий підхід. Єдиний його недолік – це все-таки поки що «ходи туди, не знаю куди, принеси те, не знаю що». І щось змушує мене сумніватися в тому, що видавці накинуться на молодого автора, який зуміє винайти той новий жанр, з пропозиціями....

Новинки видавництва "Зелений пес" на Форумі видавців (16-19 вересня)
Автор: Галина ГУЗЬО, Оксана ЗЬОБРО
Джерело: Високий Замок
Дата: 10-09-2010
До новинок столичного видавництва “Зелений пес” увагу відвідувачів Форуму видавців традиційно привертатиме зелений “запорожець”-кабріолет – незмінний літературний транспорт видавців та письменників братів Капранових. На книжковий ярмарок-2010 вони їдуть, везучи чотири нові історії, які дописали до свого знаменитого “Кобзаря 2000”. Ця книга – «містичний зріз сучасної України, де відьми існують поряд із мобільними телефонами, вовкулаки та русалки не зважають на наявність автомобілів та бетонних парапетів, а жінки привертають коханих у ті самі способи, що й їхні прабабусі...». Нове, повне, видання «Кобзаря» Капранових має майже 900 сторінок і тверду палітурку.


Завдяки «Зеленому псу» на книжкові полиці повертається знаковий роман видатної української письменниці Ірини Вільде «Сестри Річинські». Саме за нього 1965 року авторка отримала Шевченківську премію. З кінця 1970-х твір не мав повноцінного перевидання.


Новинка від Валерія Бобровича «Щоденник сотника Устима» – це правдива розповідь людини, яка пройшла В’єтнамську та Кавказьку війну, брала участь у Придністровському конфлікті і стала одним із засновників УНА-УНСО.


Про пригоди підлітків у комп’ютерному світі написав Олександр Есаулов – у книзі Game over: Петрик та його друзі потрапили всередину гри, стали непереможними воїнами злої чарівниці Гіреї і тепер змушені битися проти своїх…


Везуть брати Капранови до Львова і книжку, якою зачитувалися наші прабабусі, – роман «Князівна Джаваха» від авторки “Нотаток маленької гімназистки” Лідії Чарської, зірки літератури початку ХХ ст....

Перевидання "Щоденника" учасника війни на Кавказі
Автор: 
Джерело: Літературний форум
Дата: 07-09-2010
„Щоденник сотника Устима” - це правдива розповідь людини, яка пройшла В'єтнамську та Кавказьку війну, брала участь в Придністровському конфлікті та стала одним із засновників УНА-УНСО. На Львівському Форумі видавців буде представлено друге, доповнене видання книжки командира окремого батальйону УНСО „Арго” Валерія Бобровича, більш відомого, як сотник Устим.


Книжка ”Як козаки Кавказ воювали. Щоденник сотника Устима”, з’явившисть торік на прилавках книгарень, одразу стала бестселером – незважаючи на те, що після війни на Кавказі пройшло майже двадцять років. Можливо, актуальності їй додали нещодавні події в Грузії, бо після них стали очевидними паралелі між становищем Грузії та України, як сусідів країни з панівною пострадянською ідеологією.


Юрій Шухевич, син легендарного командира УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича писав: «Книга Бобровича має подвійне значення. Це, у першу чергу, відновлення військової української мемуаристики, а, по-друге, живий опис подій 90-х років у сусідній державі... Без вивчення «малих війн» не можна в наші дні мати уяву про війну взагалі».


Видавництво «Зелений пес» представить перевидання “Щоденника сотника Устима” відвідувачам Форуму видавців у Львові.

...

Львів’яни довідаються, Як козаки Кавказ воювали
Автор: 
Джерело: Друг Читача
Дата: 06-09-2010
„Щоденник сонтика Устима” – це правдива розповідь людини, яка пройшла В’єтнамську та Кавказьку війну, брала участь в Придністровському конфлікті та стала одним із засновників УНА-УНСО. На Львівському Форумі видавців буде представлено друге, доповнене видання книжки командира окремого батальйону УНСО „Арго” Валерія Бобровича, більш відомого, як сотник Устим.


Книжка ”Як козаки Кавказ воювали. Щоденник сотника Устима”, з’явившисть торік на прилавках книгарень, одразу стала бестселером – незважаючи на те, що після війни на Кавказі пройшло майже двадцять років. Можливо, актуальності їй додали нещодавні події в Грузії, бо після них стали очевидними паралелі між становищем Грузії та України, як сусідів країни з панівною пострадянською ідеологією.


Юрій Шухевич, син легендарного командира УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича писав: «Книга Бобровича має подвійне значення. Це, у першу чергу, відновлення військової української мемуаристики, а, по-друге, живий опис подій 90-х років у сусідній державі… Без вивчення «малих війн» не можна в наші дні мати уяву про війну взагалі».


Видавництво «Зелений пес» представить перевидання “Щоденника сотника Устима” відвідувачам Форуму видавців у Львові....

<< Попередня  1  ...  24  25  26  27  
28
  29  30  Наступна >>