Пошук






Преса про нас
Преса про наших авторів
Розвінчання міфу про Микиту Хрущова
Автор: Олег КОЦАРЕВ
Джерело: Газета "День"
Дата: 21-11-2012
Віктор Суворов. Кузькіна мать. — Київ: Зелений пес, 2012.


Вийшов друком український переклад однієї з останніх книжок історика-публіциста


«Кузькіна мать» — це видання, присвячене драматичним подіям епохи, коли головне крісло в Кремлі посідав Микита Хрущов. Основне, на чому зосереджується Віктор Суворов, — історія «гонки озброєнь» у п’ятдесятих-шістдесятих роках, коли СРСР і США намагалися якнайшвидше розширювати свої потенціали зброї масового знищення. Тут, розповідає історик, виникла цікава колізія: в певний момент США та їхні «загниваючі» капіталістичні союзники радикально випередили радянську військову машину, фактично СРСР у разі ядерного конфлікту був би приречений, але Захід про це не знав. Передусім американські політики, військові, вчені та промисловці вірили пропагандистським реляціям, що Радянський Союз їх цілком випереджає в усіх ракетно-бомбових справах, — он же перший супутник на орбіту вивели, першими людину в космос відправили. Й не просто вірили, а хотіли вірити, адже завдяки цій загрозі, наприклад, можна було організовувати величезні бюджетні вливання в ядерні та інші військові розробки, на цьому багато хто заробляв, гонка озброєнь була, звісно, й непоганим мобілізаційним чинником у суспільстві.


Серйозне ставлення Заходу до радянської пропаганди насправді ставило в складну ситуацію сам Радянський Союз. Суворов твердить, що постійні провокації екстравагантного Хрущова будь-якої миті могли закінчитися смертоносним ударом по одній шостій Землі. Хрущов проводив нові гучні випробування бомби шалених розмірів та шаленої руйнівної сили, робив агресивні заяви, підводив свої війська до небезпечних меж у розділеному Берліні, в односторонньому порядку збудував Мур. На думку Суворова, мета цих ігор була одна: змусити Захід піти з Німеччини (бо, мовляв, співіснування із заможною та демократичною країною руйнувало комуністичну систему, вона могла би вижити лише в тому разі, якби громадяни не мали з чим порівнювати своє життя). Але залишався великий ризик того, що після чергового вибрику СРСР Америка розпочала б війну, котра могла плачевно скінчилася, як мінімум, для Рад, а може, й для цілої планети. Саме в такому контексті Суворов розглядає й Карибську кризу — передислокацію на Кубу радянської ядерної зброї. Автор переконаний: реальна небезпека для США та бойова ефективність від цієї ризикової операції була близька до нуля, але Хрущов планував виторгувати за виведення зброї з Куби Західну Німеччину або хоча б Західний Берлін.


Отож Хрущов у «Кузькіній матері» постає не дурнуватим добряком, а агресивним і безжальним авантюристом. За словами Суворова, поступово Хрущов переповнив чашу терпіння навіть радянського військового керівництва. Усвідомлюючи реальну небезпеку нищівного ядерного конфлікту, вони вирішили таємно попередити Захід про блеф власного головнокомандувача. Розповідь про цю операцію та її наслідки й є головним сюжетом книжки.


«Кузькіна мать», звісно, приречена на значно менший ефект сенсаційності, ніж, наприклад, «Криголам». За часи холодної війни розвідникові-перебіжчику Володимирові Різуну, який почав писати під псевдонімом Віктор Суворов, було легше шокувати своїх читачів, бо тоді навколо історії СРСР панував інформаційний вакуум, а отже, концепція, за якою Сталін перший готувався напасти на Гітлера, справляла надзвичайно сильне враження. Сьогодні, ясна річ, Хрущов уже не є аж такою таємничою постаттю (хоча й деміфологізовувати тут є що), інформації про Карибську кризу теж достатньо. І все ж Суворов і далі успішно демонструє читачам своє вміння робити нестандартні висновки зі стандартних фактів, а також звертати увагу на факти малопомітні. У чому він також вірний собі — то це в несихльності до послідовних і регулярних посилань на джерела. Що не посилює переконливості його концепцій (зрештою, часом можна поставити під сумнів і власне умовиводи, які навіть грунтуються на безсумнівних засновках). Хоча додає органічності художньо-публіцистичному стилю викладу — надзвичайно жвавому, веселому й іронічному письму, досить успішно перекладеному українською (ім’я перекладача, щоправда, в книжці чомусь не вказане).


До історії про ракети і бомби Віктор Суворов умонтував також свою нищівну критику не лише радянської влади, а й комуністичної ідеї як такої. Він переконаний: усерйоз пропагувати комунізм може або дурень, або брехун, бо втілення його в життя неможливе. Критика ця досить емоційна та, сказати б, побутова, але логічно струнка.


А ще один бонус видання — автобіографія Суворова-Різуна. Вона, безперечно, викликає інтерес, особливо у світлі дискусій навколо постаті Суворова в російській історичній науці та публіцистиці. Є тут і окрема передмова для українського читача. Останньому вона, можливо, трохи компенсує брак окремого українського контексту в книжках Суворова.



...

Презентують книгу про журналістику – “Не повертайся спиною до звіра”
Автор: Зелений Пес
Джерело: greenpes.com
Дата: 20-11-2012
22 листопада о 18:00 (четвер) у кнамниці “Книги” , що знаходиться на

вул. Пушкінській, 8-А, відбудеться презентація нової книги Тетяни Ковтун “Не повертайся спиною до звіра”.


Зважаючи на багаторічний журналістський досвід авторки, спілкування стане цікавим особам, які прагнуть пізнати краще надзвичайний світ звичайних працівників четвертої “народної” гілки влади.


Авторка відзначена журналістською премією імені Гришина.


У центрі розповіді – обставини життя молодого журналіста, який, ще

будучи студентом, набуває газетярського досвіду в одному зі столичних

часописів. Головний герой через свою недосвідченість і надмірну

довірливість якоїсь миті перестає відчувати межу між політикою і власною професією, що згодом призводить до негативних наслідків для нього самого.


Автор порушує гострі питаня сучасного життя України не лише для

журналістів, а спонукає читача до роздумів, змушує не бути пасивним

спостерігачем. З кожною наступною сторінкою приходить розуміння, що в житті багато чого залежить від нас самих.




...

Брати Капранови показали вінничанам, що таке "кузькіна мать"
Автор: Тетяна ЩЕРБАТЮК
Джерело: Газета по-українськи
Дата: 15-11-2012
3 листопада у вінницькій книгарні "Є" брати Капранови презентували книгу Віктора Суворова "Кузькіна мать". За словами Капранових, автор книжки приїхати не міг.


"Справжнє прізвище Віктора Суворова Володимир Резун. І з технічних причин він не зміг тут бути. Адже він досі під смертним вироком. Нашому видавництву "Зелений пес" було дуже важко його знайти. Він вийшов на контакт тільки після ретельної перевірки. Як колишній розвідник, добре вміє це робити. З'єднувався з нами тоді, коли сам хотів. Домовились, що наступна книга вийде українською, а потім російською. Він готовий працювати для України. Але для цього нам з вами потрібно купувати його книги. Звісно, не такими мільйонними накладами, як у 90-ті роки. Але Володимир Резун має зрозуміти, що українці залюбки будуть читати його твори", - сказали вони.


Брати демонстрували слайди та розповідали передісторію створення книги. Пояснили, що "кузькіна мать" стали говорити на ядерну бомбу "Виріб 602". Після того, як на міжнародній конференції Нікіта Хрущов спочатку стукав черевиком по столу, а потім пообіцяв всім показати кузькіну мать. Фразеологізм іноземці не змогли перевести, тому вирішили, що "кузькіна мать" — це секретна зброя.


"Щоб залякати ворогів, Хрущову нічого не залишалось, як створити цю "кузькуну мать". Створили, на 57 мегатонн. Але виявилось, що ні один радянський літак не здатен її перевезти. Тоді в ТУ-95В вирізали знизу дірку в обшивці, щоб запхати туди бомбу. Ось і летів цей літак на Нову Землю, як вагітний бегемот. Вибух був такої сили, що в Архангельську аж вікна повибивало. А це в тисячі кілометрів. Світовий спалах, той самий вбивчий спалах, тримався 75 секунд. Для порівняння — в Хіросімі зірвали бомбу у 15 кілотонн, а на острові — 57 мегатонн. В цей час радянська влада у Берліні почала будувати стіну замість дротяного паркану між ГДР та ФРН. Американці вивели свої танки з бульдозерними ножами, щоб зруйнувати ту стіну. Але звістка про вибух мегабомби справила величезне враження. Зводити стіну дозволили. Американці не знали, що в СРСР, окрім цієї бомби, нічого немає", - розповіли брати.


До Карибської кризи американці озброїлися до зубів. І раптом подвійний агент злив їм інформацію, що насправді в СРСР немає тої зброї, якою всіх лякає.


"Американцям ця правда не була потрібна. Адже вони витратили величезні кошти на гонку за озброєнням. І тепер не могли визнати, що все було даремно. Тому агента передали Радянському Союзу. Його засудили до спалення живцем у крематорії. А СРСР вперше став закупати пшеницю за кордоном. Відтак, на ньому можна було б поставити крапку. Але хтось у Сибіру знайшов нафту. І СРСР протримався на торгівлі сировиною аж до 1991 року. І цим на 30 років відклав наше незалежне майбутнє. Ми б вже 10 років нормально жили. А тепер після правління шахтарів ще15 років треба чекати, поки все до норми прийде", - запевнили.




...

Брати Капранови у Вінниці покажуть всім «Кузькіну мать»
Автор: Зелений Пес
Джерело: greenpes.com
Дата: 13-11-2012
У вересні вийшла нова книга легендарного та таємничого Віктора Суворова — «Кузькіна мать». Новинку від «ворога народу» (як його обізвали керівники спецслужб СРСР), автора історичних бестселерів «Криголам» та «Акваріум» презентують письменники та головні редактори видавництва «Зелений пес» Брати Капранови. Презентація книги відбудеться у Вінниці — 13 листопада о 18:00 в книгарні «Є».


Особистість Суворова оповита таємницями, міфами та домислами. Навіть його прізвище в Україні завжди писали по-різному — чи то Різуне, чи Рєзун.


Тож, вперше шпигун-історик-дослідник-письменник наважився розповісти правду про своє життя, а саме — написати автобіографію.


Читачі з перших вуст дізнаються про навчання письменника у Суворівському училищі, про реальну шпигунську діяльність, чому у своїх книгах він перейменовував людей, як насправді тікав з СРСР, коли й чому взявся за письменництво. Нарешті Віктор Суворов дає справжню інформацію про себе, яку весь час мріяла приховати радянська система.


В книзі «Кузькіна мать», присвяченій Карибській кризі (50-ліття якої ми відзначаємо цього року) Суворов здивує не лише фактами про ядерне протистояння Радянського Союзу та США, яке мало не поставило крапку у розвитку людської цивілізації, але й автобіографією та першим зверненням до українського читача. Адже досі книжки українця Рєзуна ще не виходили українською мовою.


Нагадаємо, що «Кузькіна мать» – крилатий вислів Хрущова, а до того ще й назва 50-мільйонної ядерної бомби, яку Радянський Союз підірвав на Новій Землі щоб залякати імперіалістів.

Презентація відбудеться 13 листопада о 18:00 в книгарні «Є» (вул. Соборна, 89).

Вхід вільний.




...

"Хочу поїхати на Полісся - там є сліди вовкулаки" - Лілія Мусіхіна презентувала книгу про українську магію
Автор: Валерія РАДЗІЄВСЬКА
Джерело: Газета по-українськи
Дата: 09-11-2012
Тернополянка Лілія Мусіхіна, яка вже понад 10 років мандруючи селами України, вивчає народні вірування та обряди. Її книгу "Магія українців устами очевидця" видало видавництво Братів Капранових "Зелений пес".


"Ми з дитинства дуже добре знали, що якщо виходиш на подвір'я, а там лежить абсолютно незнайомий предмет, підіймати його не треба, - розповідає Віталій Капранов під час презентації книги в книгарні "Є". - Ми наївно вважали, що це наш південний таврійський феномен. Потім нам розповіли, що, виявляється, в Буковині та сама історія, і в Києві, і взагалі цей вид спорту дуже розповсюджений. Сучасне існування української магії відрізняє нашу культуру від культур сусідніх. От в Росії сучсаної російської магії не існує. Там шарлатанська складова, напівциганська-напівекстрасенсна, руліт. Так само і в Польщі. Вони своїх відьом понищили, і відповідно культуру магічну теж".


"Як сьогодні вивчають магію? Заходите в кімнату, в якій висять черепи і трава?" - запитує авторки.


"Ніхто нікому прямо не скаже, що відьма чи мольфар. Такі люди насправді є, і навіть більше, ніж ви думаєте. В кожному селі мене відправляють як мінімум до одної хати, а то й до трьох. Більше ніж чотирьох не пригадую", - розповідає Лілія.


Авторка каже, що їй дозволяли бути присутньою під час магічних обрядів, однак замовляння не розповідали.


"Я бачила збірники рукописні наших гуцулів, де вони зберігають замовляння, саму обкладинку. Бабуся мені не дала подивитися".


Українська магія, каже дослідниця, має жіноче обличчя, а російська чоловіче. Військової магії в Україні мені практично не траплялося. Замовляння на поворот стріли, замовляння зброї у нас менше, ніж у росіян. Але українці вірять у домовиків.


"У кожній хаті стоїть відкрита цукерничка, або відкрита банка з медом, в гуцулів хлібина. Так "підгодовують" домовиків. Багато людей розповідають про свої контакти з домовиком — як виглядає, і навіть де любить спати. А домовик як душить, знаєте? Домовик дуже не любить, коли жінка лягає спати голою. Він може душити за те, що ви лягли спати без сорочки.


"На півдні у нас не так трошки. Там жарко. У нас на півдні він це ігнорує, він звик", - авторитетно заперечує Віталій Капранов.


Окремо у книзі йдеться про магію імені.


"В одній родині весь час помирали діти. Їм порадили назвати дитину незвично для того регіону. Народилася дівчинка. Назвали її Мальвіною. І зараз живе баба Малька, в якої купа дітей і купа внуків. Знаю села, де є баба Кендулька і так далі" — ділиться авторка.


Лілія Мусіхіна хоче вирушити в етнографічну експедицію на Полісся. Каже, чула там перекази про вовкулак.


"Я вже знайшла компанію собі для подорожі на Полісся. Тому що там є сліди вовкулаки. І на Чернігівщині також. На Чернігівщині і біля Луцька є в лісах кілька хуторів, де люди вірять в те, що вони перетворюються на вовків. Не хочу дофантазовувати. Але припускаю, що маємо якийсь релікт чоловічих військових союзів з вірою у перетворення у вовка".




...

<< Попередня  1  ...  7  8  
9
  10  11  ...  74  Наступна >>