Пошук






Преса про нас
Преса про наших авторів
Брати Капранови читали вірші у наручниках із секс-шопу
Автор: Світлана КОРЖЕНКО
Джерело: Gazeta.ua
Дата: 27-07-2010
— В Україні цензура вже давно канула в Лету і ми не хочемо, щоб вона відродилася, — каже депутат-”нунсівець” 40-річний Олесь Доній.


20 липня у мистецькому дворику біля столичного готелю ”Дніпро” він проводить акцію ”Митці проти цензури”.


Збирається півсотні людей. Брати Віталій і Дмитро Капранови, 43 роки, скидають сорочки, одягають зелені футболки. Спереду — напис ”Ми проти цензури”, ззаду — ”Заборонено забороняти” і перекреслений знак ”стоп”. Те саме роблять й інші учасники акції — поет Сергій Пантюк, прозаїк Андрій Кокотюха, художник Анатоль Федірко. Музикант Єдуард Драч вішає футболку на плечі, а режисер Сергій Архипчук пов’язує на голові.


Лідер гурту ”Топоркестра” Сергій Топор бере до рук баян, починає співати пісню ”Чоботи з бугая”. Дмитро Капранов у такт музиці тарабанить в’язкою ключів.


— Раніше цензура існувала у засобах масової інформації партійного спрямування. Ми, слава Богу, у таких не працювали, — говорить він. — Зараз в Україні існує самоцензура — люди звикли себе обмежувати у висловленнях, поглядах та світогляді. Видали книжку ”Розмір має значення”. На ній зображена дуже красива оголена дівчина, яка сидить перед дзеркалом. На ці видання ми наклеювали наліпки з написом ”цензура”. Наклеїв таку наліпку дівчині на попу, і книжка одразу стала дитячою. Це була максимальна самоцензура, яку ми застосували до себе.


Наручниками із секс-шопу приковує до себе брата Віталія. Разом читають уривок із книжки ”Приворотне зілля” про комсорга, який залицявся до одружених жінок.


— Важко управляти мікрофоном, коли руки у наручниках. Можемо потренуватися, як будемо жити під час цензури. У нас з братом з’явилося третє ”я”. Його звати Тарас Шевченко-Задунайський. За ним ми будемо ховатися від цензури. Зараз прочитаю вірш, який він написав. ”Можна, я з тобою поруч сяду і наллю у келихи вино, це у підарасів щастя ззаду, а у нас — попереду воно”.


Глядачі сміються та аплодують. На сцену виходить Сергій Пантюк, 44 роки. Тримає поперед себе руки у наручниках.


— Та розірви ти ті кайдани, — кричить чоловік із зали.


— В Україні цензура вже давно канула в Лету і ми не хочемо, щоб вона відродилася, — каже депутат-”нунсівець” 40-річний Олесь Доній.


20 липня у мистецькому дворику біля столичного готелю ”Дніпро” він проводить акцію ”Митці проти цензури”.


Збирається півсотні людей. Брати Віталій і Дмитро Капранови, 43 роки, скидають сорочки, одягають зелені футболки. Спереду — напис ”Ми проти цензури”, ззаду — ”Заборонено забороняти” і перекреслений знак ”стоп”. Те саме роблять й інші учасники акції — поет Сергій Пантюк, прозаїк Андрій Кокотюха, художник Анатоль Федірко. Музикант Єдуард Драч вішає футболку на плечі, а режисер Сергій Архипчук пов’язує на голові.


Лідер гурту ”Топоркестра” Сергій Топор бере до рук баян, починає співати пісню ”Чоботи з бугая”. Дмитро Капранов у такт музиці тарабанить в’язкою ключів.


— Раніше цензура існувала у засобах масової інформації партійного спрямування. Ми, слава Богу, у таких не працювали, — говорить він. — Зараз в Україні існує самоцензура — люди звикли себе обмежувати у висловленнях, поглядах та світогляді. Видали книжку ”Розмір має значення”. На ній зображена дуже красива оголена дівчина, яка сидить перед дзеркалом. На ці видання ми наклеювали наліпки з написом ”цензура”. Наклеїв таку наліпку дівчині на попу, і книжка одразу стала дитячою. Це була максимальна самоцензура, яку ми застосували до себе.


Наручниками із секс-шопу приковує до себе брата Віталія. Разом читають уривок із книжки ”Приворотне зілля” про комсорга, який залицявся до одружених жінок.


— Важко управляти мікрофоном, коли руки у наручниках. Можемо потренуватися, як будемо жити під час цензури. У нас з братом з’явилося третє ”я”. Його звати Тарас Шевченко-Задунайський. За ним ми будемо ховатися від цензури. Зараз прочитаю вірш, який він написав. ”Можна, я з тобою поруч сяду і наллю у келихи вино, це у підарасів щастя ззаду, а у нас — попереду воно”.


Глядачі сміються та аплодують. На сцену виходить Сергій Пантюк, 44 роки. Тримає поперед себе руки у наручниках.


— Та розірви ти ті кайдани, — кричить чоловік із зали.


Пантюк відмовляється, голосно читає свій вірш ”Жидівський гармидер”


— У радянські часи, коли виходили мої перші книжки, видавці часто змінювали чи викидали слова із поезій без мого відома. Найчастіше викидали ненормативну лексику. Раз слово ”хуй” замінили на слово ”чмо”. Кілька років тому в моїй збірці ”Вибране” хотіли замінити прикметник ”жидівський”. Я не погодився. Бо вважаю це слово народним. Але згодом це стало приводом для спекулювання. Мені кілька разів казали, що я антисеміт....

Куліш від хірурга Олексія Волкова
Автор: Ольга Жила
Джерело: Читальня «Слоника Дзвоника»
Дата: 26-07-2010
В рамках етнофесту «Країна мрій» письменник з Тернополя Олексій Волков презентував свою нову книжку та готував мисливський куліш з дичини.


10-11 липня на Співочому полі у Києві всьоме відбувся етно-фестиваль «Країна Мрій». За традицією, у фесті було чимало етно-музики, народних промислів, забав, презентацій, майстер-класів. Значно розширилася літературна частина фесту. Якщо в минулому вона складалася з книжкового ярмарку, цього разу, діяли чотири літературні сцени: Велика літературна, сцена у подвір’ї музею Івана Гончара, міні-сцена «Курінь» та «Майстер-Кляса». На цих невеличких, але по-домашньому затишних мистецьких територіях, автори читали уривки із своїх книг, вірші, варили куліш. Причому не тільки українські письменники, але й гагаузи, кримські татари, болгари, азейбарджанці.


На письменницькій кухні розважалися дорослі й діти. За власними й родинними рецептами тут готували куліш письменники: Ірен Роздубудько, брати Капранови, Марія Морозенко, казкар Сашко Лірник.


Читальня «Слоника Дзвоника» побувала на письменницькій кухні 45-річного Олексія Волкова з райцентру Козова на Тернопільщині. Кілька років тому він відкрив у київському видавництві ”Зелений пес” власну детективну серію. Вона називається ”Маестро інтелектуального детективу”. Волков за фахом хірург, втім, як каже автор детективів, робота лише допомагає писати книжки: «Медик краще розуміє людську сутність, організм, психологію. Легше вишукувати сюжети, описувати людські вчинки», - говорить Волков.


В рамках «Країни Мрій» на письменницькій кухні Волков готував мисливський куліш, який виявився справжньою смакотою. Інакше не могли й бути, адже страва готувалася з усіх необхідних для цього інгредієнтів: сала, цибулі, моркви, часнику, лісових грибів та дичини – косулі. Делікатний аромат страві надавали сушені груші, які теж пішли в казан.


Мисливством Волков займається давно й воно у нього в крові: «Звідки пішло хобі? У значній мірі - генетика. Дід, батько і т.д. Так само, як у мисливських собак: якщо п’ять-шість поколінь займалися полюванням, легше навчити (молоде покоління – ред.)», - розповідає автор детективного жанру.


Варто сказати, що з Волкова добрий кухар. «У мисливському куліші головне – душа», - переконаний автор....

Кайдани порвіте або українські митці провели акцію читання поезії в наручниках
Автор: Мар'яна Закусило
Джерело: Телекритика
Дата: 22-07-2010
«Мистецький дворик» - київський двір за готелем «Дніпро» і книгарнею «Наукова думка». У цьому місці громадська організація «Мистецька платформа» зазвичай проводить свої акції проти незаконної забудови в столиці. А 20 липня подвір'я стало місцем збору митців, котрі об'єдналися проти цензури.


Митці розмірковували про цензуру як явище. Поети читали тематичну лірику - гостро соціальну, відверто еротичну, демонструючи приклади того, що ще 15 років тому цензурувалося.Наручники, котрі брати Капранови охрестили символом цензури, чіпляли кожному, хто виходив на «сцену». «Пане Сергію, кайдани порвіте!», - перефразував Кобзаря режисер Сергій Архипчук, звертаючись до свого тезки - поета й видавця Сергія Пантюка.


Зараз українському суспільству прагнуть накинути відчуття загальної цензури і страху сказати зайве, вважає Сергій Пантюк. Але цензури, на його думку, бояться ті, хто в чомусь нечесні й нечисті. «У нашій країні, де немає жодного політика, якому можна вірити, митці залишаються єдиними, хто заслуговує на довіру. І митці мають протестувати проти будь-якої спроби ввести несвободу», - наголосив він....

Як митці з цензурою боролись
Автор: Дмитро ДЕСЯТЕРИК
Джерело: День
Дата: 22-07-2010
У Києві пройшла перша акція руху «Митці проти цензури»


Як зазначили ініціатори акції: «Митці двічі проти:


Проти цензури в мистецтві.


Проти закриття та утисків телевізійних каналів».


Акціа проходила в «Мистецькому дворику» — надзвичайно затишному, старому київському дворі, що якимось дивом зберігся хай у занедбаному, але автентичному вигляді у самому центрі столиці. Місце дійсно виглядає ідеальним для різного ѓатунку мистецьких змагань.Що ж до власне програми, то організатори явно не розрахували свої можливості. Із заявлених гуртів не було жодного.


Що ж до літературної частини, то склад учасників також сильно відрізнявся від заявленого. Капранови, як завжди, спиралися на власну харизму, прочитавши напіванекдотичну історію з книги «Приворотне зілля». Більшість молодих поетів стилістикою або манерою виконання своїх віршів так чи інакше були подібні до авторитетів на кшталт Юрія Андруховича або Сергія Жадана, але надихала принаймні чесність інтонацій; а ось дехто з їхніх старших колег справив неприємне враження: Сергій Пантюк прочитав не просто поганий, а відверто расистський вірш, Андрій Коктюха зосередився на монотонному повторенні одних і тих самих матюків на адресу одних і тих самих осіб у владі. Цікаво, Сергій і Андрій хоча б розуміють, що такими витівками вони роблять різного роду табачникам неоціненну послугу?...

Сергій Пантюк, Брати Капранови та інші митці боряться проти цензури
Автор: Володимир Мула
Джерело: ТелеПростір
Дата: 21-07-2010
Українські письменники, музиканти, художники та діячі культури почали відстоювати власні права і свободи у формі оборонного руху "Митці проти цензури".


20 липня у "Мистецькому дворику" (вул. Грушевського, 4б) відбулася перша акція руху.


Митці виступили на підтримку ТВі та "5 каналу", що приділяють увагу українському мистецтву, про яке все рідше говорять в ефірі українського телебачення.


В акції взяли участь відомі видавці та письменники Брати Капранови, Сергій Пантюк, Андрій Кокотюха, Дмитро Лазуткін , кобзар Едуард Драч......

<< Попередня  1  ...  63  64  
65
  66  67  ...  74  Наступна >>