Пошук






Преса про нас

Лілія Мусіхіна: Деякі книги неможливо «ковтати», ними варто смакувати, як дорогим вистояним вином
Автор: 
Джерело: Буквоїд
Дата: 12-10-2012
Реквізити: Інтерв'ю
На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає етнолог та фольклорист Лілія Мусіхіна.


- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.

- Читала завжди багато. Змалку за це отримувала від батьків «на горіхи». Особливо діставала від мами, яка люто ненавиділа гору книжок на тумбі біля мого ліжка. Вона завжди дивувалась: як можна одночасно читати 10-20 книжок? Ситуація з роками не змінилась. Зараз живу точнісінько так само. Ті, хто вперше потрапляють до нас додому, зазвичай називають нашу квартиру хатою-читальнею. Книги скрізь.

Читання диференціюю дуже чітко: те, що «для розуму» і те, що «для серця». Перше дарує мені інтелектуальну насолоду, дозволяє знайти відповіді на якісь питання. Це схоже на приватний курс лекцій чи консультацію у людини, думці якої особливо довіряю. Зараз читаю Леві-Брюля «Надприродне у первісному мисленні». Дивно, але відповіді лише народжують нові питання. Таке читання - це наркотик, з якого, мабуть, просто не можливо «злізти». Перед тим був Б. Маліновський, Е. Дюркгайм, М. Гімбутас, А. Топорков, апокрифи, «Стоглав», збірники замовлянь, середньовічні травники… і ще десятки, може, і сотні… Такі книги неможливо «ковтати», ними варто смакувати, як дорогим вистояним вином, їх потрібно аналізувати. З ними потрібно жити. Інакше не варто й відкривати. Це – таємниці, це – приватні розмови на кухні, суперечки і нічні дзвінки: «Спиш? А я тут оце саме подумала…». Як тільки це терплять мої близькі і друзі?.. З цими книгами я засиджуюсь часом до ранку. Це через них у них часом вигляд, як у героїні Лесиного вірша про перелесника.

Є й інше читання. Це – літературне «гурманство». Це мій відпочинок і моя радість. Це те, що дає відчути живе тріпотіння душі… Втомилась читати відверто погані речі, тому, коли випадає нагода просто почитати, беру класику. Обожнюю Чехова. Що тут сказати? Геній!.. Я так не зможу ніколи. З поетів люблю Забужко і Білоцерківець. Реву з Симоненком. Справжній. Чесний з собою. Живий.


- Як обираєте книжки для читання?

- Серцем і розумом. Я не знаю як інакше. Часом, звісно, проколююсь – купую книжку, а потім виявляється, що цікавою була лише назва. Автор просто використав інтерес читачів до теми. Хіба він не розуміє, що через його пустопорожню писану загинув якийсь лісок? Якщо писати погано або «порожньо» – краще не писати взагалі.


- Що можете порадити для читання іншим?

- Все залежить від читача. Те, що життєво необхідно мені, може бути абсолютно зайвим у вашій бібліотеці. Слухайте себе. Будьте собою. Робіть тільки те, що зможете робити краще за інших. Або те, за що більше ніхто не візьметься, окрім вас. Навіть якщо усім здаватиметься, що це нікому не потрібно.



Посилання на оригінал
Схожі повідомлення
Схожих повідомлень немає!