Пошук






Преса про нас

Українська культура: 20 років незалежності
Автор: Наталя ДМИТРЕНКО
Джерело: Україна молода
Дата: 23-08-2011
Реквізити: 
Якщо вірити соціологічним опитуванням, до святкування найбільшого державного свята — дня народження нашої незалежної країни — українці наближаються зі скептичним настроєм. Теза «втрачено більше, ніж здобуто» проходить червоною лінією при обговореннi будь–якої сфери діяльності. Як і твердження «не завдяки, а всупереч», що досить часто зустрічається у відповідях на опитування, яке відділ культури «України молодої» провів серед професіоналів, що творять у культурному просторі нашої держави. Щоб не здаватися на поталу вже зовсім занепадницьким настроям (адже попри незадовільний стан у галузі загалом, нація все ж створювала і далі створює свою літературу, кіно, театр, музику, арт), ми запропонували експертам відповісти на два запитання:


1. Які здобутки у цій галузі ви можете перерахувати?


2. Які хороші ініціативи (ідеї, законопроекти), що стосуються цього простору, були озвучені протягом останніх 20 років, але не отримали практичного втілення?


Дмитро і Віталій Капранови, письменники, директори видавництва «Зелений пес»


1. Сьогодні можна констатувати, що українська література існує, існують навіть національні бестселери, які не поступаються за накладами іноземним книжкам, що продаються в Україні. Проте до 1997 року через падіння видавничого ринку фактично зник літературний процес, і коли із прийняттям пільги з ПДВ відновилося видання книжок, література почалася мало не з нуля. 1998 року в Україні існувало лише 600 назв книжок, виданих українською мовою — дитячих та дорослих, художніх та публіцистичних, у тому числі і виданих на початку 1990–х. Сьогодні навіть у складних кризових умовах за рік видається майже 20 тисяч назв, з яких 60—70% — українською. Звісно, це мало порівняно з нормальними країнами, де за рік видається не менше 100 тисяч назв.


Отже, за 20 років українська радянська література вмерла, а нова українська література народилася, стала чинником громадського розвитку, письменники стали персонами інформаційного поля, до них прислухаються, цитують. Книжка навіть пробилася на новинні стрічки — рідко, але про українську літературу пишуть газети, говорять по радіо і телебаченню.


2. Останні десять років українська книжка бореться за виживання в умовах безконтрольного імпорту з Росії. Одночасно нам постійно стріляє в спину влада — наприклад, коли 2004–го обклали нас ПДВ, як наслідок, півроку галузь практично стояла. Потім був бюджет–2006, коли почалося масове знищення книгарень. Минулого року знову була спроба обкласти книжку ПДВ — тепер уже через Податковий кодекс.


Єдина спроба владних ініціатив розвитку національного щодо книговидання була за часів прем’єрства Юрія Єханурова. Він зумів відновити закупівлю книжок для бібліотек державним коштом. А віце–прем’єр В’ячеслав Кириленко навіть підготував постанову, яка передбачала поступове скорочення імпорту книжок і перенесення видавництва до України. Найголовніше — що він це зробив разом із видавцями. Проте до підписання не дійшло.

Посилання на оригінал
Схожі повідомлення
Схожих повідомлень немає!