Дегустація
|
||||
Учні схилилися над зошитами ? писали контрольну ро- боту. Між рядами парт ходила Марина Іванівна і суворим поглядом зазирала майже кожному через плече. Стежила, щоб ніхто не списував. Потім глянула у вікно: надворі почи- нало сутеніти. Вона підійшла до дверей і ввімкнула світло. Знову пройшлася класом. Раптом в її кишені задзвонив телефон. Вчителька швидко дістала мобільний, щоб ски- нути дзвінок, але, вчасно помітивши, що телефонує дочка, спішно вийшла з класу, причинивши за собою двері. Вона піднесла мобільний до вуха: – Що сталося? Тільки швидко розповідай, в мене зараз урок! – У замку зламався ключ, ми не можемо потрапити до будинку. Віта плаче, вона змерзла. Ми не знаємо, що роби- ти, – стисло випалила старша дочка. Почувши, що менша донька плаче, Марина Іванівна зблідла, адже у Вікторії було хворе серце. – Піди до Миколи Запорізького і попроси, щоб він від- чинив двері. І перекажи йому, хай тільки спробує не відчи- нити мені будинок. Я прийду, як тільки закінчиться урок, – сказала Марина Іванівна. Вона натиснула кнопку завершення розмови і покла- ла телефон назад до кишені. |