Дегустація
|
||||
|
«За багато мільйонів років до появи на Землі людини, чи то пак першої амеби, на нашій планеті вже існувала цивілізація. Деякі вчені не заперечують можливість подібного існування, однак категорич- но заперечують доречність терміна «цивілізація» щодо нього. Чому вони такі категоричні у своїх оцінках? Відповідь проста – цю спіль- ноту формували не живі істоти, а камені. Так, саме розумні камені. На погляд звичайної людини, камені не здатні що-небудь створити, бо вони не можуть змінювати своє місце розташування та продуку- вати собі подібних. Вони не можуть маніпулювати предметами, про- гресувати у своєму розвитку, спілкуватися – а це і є визначальною рисою цивілізації. Однак те, що камені не можуть переміщуватися, ще не означає, що вони не здатні спілкуватися, тобто передавати інформацію. Найпростіше підтвердження цього – передавання даних із комп’ютера на комп’ютер. Фактично це і є комунікація одного кремні- євого кристала з іншим. А те, що кристали кремнію всередині наших комп’ютерів розумні, не викличе сумніву майже ні в кого. Ця цивілізація панувала на Землі впродовж мільйонів років, аж до початку кембрійського періоду, коли, згідно з дослідженнями вче- них-палеонтологів, з’явилися перші примітивні форми органічного життя. Зараз складно сказати, як виглядала наша планета, перебу- ваючи у владі каменів. Зрозуміло лише одне, що, на жаль, жоден з плодів багаторічної історії спільноти каменів до нас не дійшов. Їх по-варварськи знищили наші предки, які виготовляли з каменів со- кири й мотики. Можливо, у майбутньому така доля чекає й на низку продуктів нашої цивілізації. Але найцікавішим є не власне факт існування цивілізації каменів. Після того як ззовні на Землю було занесене органічне життя, упро- довж певного часу існували дві форми життя – кремнієва і вуглецева. |
