Дегустація
|
||||
|
Хризантема Коли сміялись жовті хризантеми Й гірким цілунком грілися від носа, Ти утікав від заданої теми І сунув руки в мої пишні коси. Коліньми стис сіднички у панчішках І дихав так, що відчувалось в штанях. Я все хотіла пошепки питання: Чи ти і досі із тією... в ліжку? У хризантем зітхали серединки. Ти пив мене так ніжно і без стопів. Твоя рука вмостилася на попі І не давала шансів на зупинки. Я мала би почути: Вільні віжки? Щоб відпустити мозок свій від тіла. Ти відповів, не кажучи ні трішки. А я, не запитавши, зрозуміла |
